Теребовлянське князівство — політично-територіальне утворення з столицею у Теребовлі на порубіжжі майбутньої Галицької землі з Київською, південно-східна частина уділу князя Ростислава Володимировича.
Від перших споминів у 1097 р. теребовлянські землі належали Василькові, який через них позбувся зору. Після смерті князя і ряду претензій з боку інших руських володарів, у 1141 (1139) р. Теребовлянське князівство єднається з Перемишлянським. Зміна князів та їхні намагання здобути теребовлянські земелі не залишили такий сумний спогад, як напад монголо-татарської орди хана Батия у 1241 р., яка зруйнувала і спалила сам Теребовль.
Під владу Польщі Теребовлянщина потрапляє у 1340 та 1390 (1387) рр., у період 1370-1390 рр. належить Угорщині. Від 1453 р. стає частиною Руського воєводства Галицької землі.
Марійський духовний центр:
Розташований на території села Зарваниця. Легенда про подорожуючого монаха, якого на цьому місці зарвав сон-ява Богородиці з Ісусом, сягає ХІІІ ст. Завдяки Чудотворній іконі Матері Божої (XIII-XIV ст.) Зарваниця ще у 1867 р. отримала відпустове значення.
До комплексу належать собор Зарваницької Божої Матері (2000), дзвіниця висотою 60 м, храм Пресв. Трійці (1754), каплиці, джерело; монастирські келії студитів та деревʼяна церква розташовані вище.
Свого часу село відвідували митрополит Андрей Шептицький та патріарх УГКЦ Йосип Сліпий.

|